Якщо військові спокійні, не бачать приводу для паніки і знають що робити, то ми обов’язково через все це пройдемо!
War Day
25.08.2024
Якщо військові спокійні, не бачать приводу для паніки і знають що робити, то ми обов’язково через все це пройдемо!

Звісно, найпам’ятніший день – перший день повномасштабного вторгнення. Ми саме гостювали у брата в Івано-Франківську (на лижі з сином збиралися їхати на вихідні), його будинок недалеко від аеропорту. Ночували на другому поверсі, під “стріхою”. Мені наснився страшний сон, я прокинулася в сльозах і зрозуміла, що розбудив мене гуркіт реактивних літаків, які наші льотчики піднімали в повітря напередодні ракетного удару. Рука мимо волі потяглася до телефону, а там уже той цинічний виступ Путіна про початок СВО… Я відразу встала, вдяглася і почала будити сина словами: прокидайся, війна почалася. Незручнно буде, що нас бомблять, а ти без штанів. (До речі, цей острах – загинути не одягненою, зі мною всю війну. Завжди сплю в чомусь “прилічному” ), щоб якщо будуть розбирати завали, то не світити голяка на всю вулицю і на камери, які обов’язково всі ці моменти знімають чомусь, а потім в усіх телеграм каналах ти все це бачиш.) Син підліток ще на мене нагримав, щоб спати не заважала. І тут ми відчули перший удар ракети, враження таке було, що хата на місці підстрибнула. Мій син підскочив і вдягнувся з неймовірною швидкістю, по моєму, за 3 секунди після удару 🙂 Якраз встиг до другого разу. І ми просто скотилися сходами вниз, щоб бути з сім’єю. Звісно, вже ніхто не спав, діти перелякані та мовчазні як ніколи (а їх у брата троє), невістка заспокоює собаку, яка, як мені здається, злякалася найбільше. Брат збирається йти допомагати до аеропорту, де вже явно пожежа.

Я набираю чоловікові (а він у мене офіцер ЗСУ, і на війні ще з 2014 року), його відкликали з відпустки на ППД ще за два тижні і кажу: війна почалася. А він позіхає і каже: “вона вже вісім років як почалася, немає приводу для паніки, і взагалі ти мене навіщо розбудила? Через тебе тепер буде: а вдруг война – а я уставший 🙂 Я зараз досплю – і тоді передзвоню тобі з усіма емоціями та інструкціями.” Така його реакція мене дуже розслабила, як ніби то вузол в середині розв’язали. Я зрозуміла, що якщо військові спокійні, не бачать приводу для паніки і знають що робити, то ми обов’язково через все це пройдемо!

history Similar Stories
Add your story

Listen to these voices, share them on social media and tell your personal story

Add a story