Мабуть, найбільш важкими моментом була втрати людей яких ти знав з дитинства. Я пережив дві такі втрати. Один із моїх друзів загинув під Пісками у 2022 році. Він воював добровольцем із 2014 року. Потім звільнився. Та коли почалося повномасштабне вторгнення знову пішов до війська. Це був перший випадок коли загибель стосувалася мене персонально. Я відчув, що вже ніколи не зможу посидіти і поговорити з ним. Інший мій товариш-однокурсник вважається зниклим безвісті. І ця ситуація вкрай болюча бо з одного боку жевріє надія, що він таки вижив і ми ще побачимося а з іншого – ти розумієш, відсоток такої ймовірності на жаль украй мізерний.